Вівторок, листопада 20, 2018

slide

   

 

 

 

 

 

 

 

ОЦІНКА

  впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС)

запланованої господарської діяльності ДП «Делятинський лісгосп лісгосп»

на 2018 рік

 

Івано-Франківська область

Надвірнянський  район

 

 

 

 

смт. Делятин

2018р.


 

 

 

1.  ВСТУП

        Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) запланованих  господарських заходів по лісоуправлінню і лісокористуванню ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВПА «ДЕЛЯТИНСЬКИЙ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», скорочено ДП «Делятинський лісгосп» проведена з метою визначення доцільності і прийнятності планової діяльності та обґрунтування екологічних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових, соціальних та інших заходів щодо забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища, а також прийняття необхідних заходів по недопущенню можливих негативних  екологічних, економічних  та соціальних змін, вірогідних при проведенні господарської діяльності підприємства на території земель лісового фонду, постійним користувачем яких він є.

      Розробка матеріалів ОВНС проводилась керуючись вимогами  пункту 6.1. стандарту ООО «Лесная сертификация» для сертифікації системи лісоуправління на відповідність Принципам і Критеріям FSC для України та законами і нормативно-правовими актами України.

        У відповідності зі статтею 50 Конституції України, кожен громадянин має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

       З прийняттям Закону України про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року розпочалася новітня історія розвитку екологічного законодавства суверенної України, спрямованого на урегулювання суспільних правовідносин в галузі ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки.

        Сучасне екологічне законодавство України склалося як цілісна  і взаємопов’язана система, яка включає три діалектично поєднаних блоки правового регулювання екологічних правовідносин:

- природноресурсове законодавство (законодавство у сфері використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

- середовище-охоронне (природоохоронне, ландшафтне) законодавство;

- законодавство у сфері екологічної безпеки.

         Згідно Закону України про охорону навколишнього природного середовища до видів негативного впливу на довкілля відносяться:

- викиди в атмосферу забруднюючих речовин та газів;

-  викиди в поверхневі та підземні водні об’єкти забруднюючих  речовин та 

   мікроорганізмів;

-  забруднення надр та землі;

- розміщення відходів виробництва і споживання;

- забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами,

   електромагнітним, іонізуючим та іншими випромінюваннями;

-  інші види негативного впливу на довкілля.

        Відповідно до ст.ст. 60-64 до територій та  об’єктів, що підлягають особливій охороні належать:

- території та об’єкти , що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів  і явищ;

- природні території та об’єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності , генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу і оголошуються територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України;

- курортні і лікувальні зони;

- рекреаційні зони;

- рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення , видів тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

         При проведенні господарської діяльності, особливо лісозаготівельних робіт, безпосередній вплив може бути на рослинність, тваринний світ, грунт, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря.

11.   ВІДОМОСТІ ПРО ДП «ДЕЛЯТИНСЬКИЙ ЛІСГОСП.

            ДП «Делятинський лісгосп»  розташований в південі частині Івано_Франківської області на території Надвірнянського адміністративного району і Яремчанської міської ради.

            Загальна площа лісгоспу(станом на 01.01.2017р) – 30280 га.

             Розташований на території 3 районів Київської області. В структуру входить 8 лісництв.

 Надвірнянський район (16809 га):

-          Майданське лісництво         - 5417,0 га;

-          Білоославське лісництво      - 5275,0 га;

-          Любіжнянське  лісництво    - 5541,0 га;

-          Дорівське    лісництво           - 576,0 га;

Яремчанська міська рада (13471 га):

  -    Дорівське лісництво                - 5245,0 га;

  -    Микуличинське лісництво     - 3034 га;

   -   Поляницьке лісництво            - 5192,0 га;

Почтова адреса та контакти:

 

Головний лісничий – Бойко Михайло Васильович

Головний інженер  – Боднару Роман Юрович

Адреса підприємства: 78442,                                                                                                                                      смт. Делятин, вул. 16 Липня, 11, Надвірнянський р-ну, Івано-Франківська  обл.

E-mail     Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Тел:   (034 34) 3-34-36

Факс:(034 34) 3-34-36

             

      

         Підприємство займається лісовідновленням, проведенням рубок головного користування та  рубок формування і оздоровлення  лісів, охороною і захистом лісів від пожеж, хвороб та шкідників, незаконних рубок, обслуговуванням і ремонтом доріг.

Основні таксаційні показники деревостанів підприємства

(по матеріалах базового лісовпорядкування 2010 р.)

Таблиця 1.

Порода

 

Площа вкритих лісовою рослинністю земель, га

Загальний запас деревини, тис.м3

 

Серед. запас деревини на 1 га

вкритих лісовою рослинністю земель, м3

Серед. запас стиглих і перестійних деревостанів на 1га  м3

Середня зміна запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель,  м3

Сосна веймутова

0,1

0,02

200

-

3,0

Сосна кримска

5,7

3,09

542

-

10,8

Сосна звичайна

319,9

93,22

291

309

4,5

Сосна австрійска

1,0

0,26

260

-

5,2

Ялина європейська

9530,5

2722,59

286

306

4,7

Ялиця            біла

4181,6

896,66

214

350

4,2

Модрина європейська

27,3

4,94

181

365

4,2

Дуб звичайний

1633,4

312,45

191

192

3,9

Дуб Червоний

384,6

73,6

191

217

4,8

Бук              лісовий

11519,3

3522,2

306

303

4,2

Граб звичайний

48,1

8,96

186

182

3,2

Ясен звичайний

21,6

3,75

174

207

4,3

Явір

64,9

11,72

181

-

4,2

Береза повисла

98,6

14,69

149

189

3,7

Осика

45,7

7,49

164

175

3,9

Вільха               сіра

113,7

12,12

107

145

3,0

Вільха                      чорна

29,2

6,58

225

229

2,8

Липа дрібнослиста

35,2

7,25

206

250

3,0

Тополя            біла

2,0

0,54

270

270

5,6

Тополя пірамідальна

0,8

0,1

125

125

2,8

Сосна кедрова європейська

0,7

0,01

14

-

0,9

Сосна гірська

6,8

0,09

13

8

0,1

Всього

28070,7

7702,33

274

306

4,4

        Середній склад   насаджень 4Бк3Ял2Яц1Дз+СзДч.

 

 

 

111.  НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

1.  ВИМОГИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1.1. Загальна нормативно-правова база.

Бюджетний кодекс України;

Водний кодекс України;

Лісовий кодекс України;

Земельний кодекс України;

Кодекс України про надра.

Закони України:

«Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-12, зі змінами;

«Про відходи» від 05,03,1998 № 187/98-вр, зі змінами;

«Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 № 45/95-вр, зі змінами;

«Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-17, зі змінами;

«Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-12, зі змінами;

«Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-12, зі змінами;

«Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 № 1478-14, зі змінами;

«Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-14, зі змінами;

«Про рослинний світ» від 09.04.1999 № 591-14, зі змінами

«Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-15, зі змінами;

«Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-6, зі змінами;

«Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР;

«Про державну службу» вiд 16.12.1993 № 3723-XII, зі змінами та доповненнями;

«Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI, зі змінами.

Постанови Кабінету Міністрів України:

від 21.05.2009 № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»;

від 10.08.1992 № 459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення»;

від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»;

від 13.03.2002 № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування»;

від 18.12.1998 № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів»;

від 25.03.1999 № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»;

від 11.09.1996 № 1100 «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується»;

від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру»;

від 03.08.1998 № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів»;

від 31.10.1995 № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу»;

від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку»;

від 13.06.1996 № 664 «Про нормативи витрат на проведення державної екологічної експертизи»;

від 13.03.2002 № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи»;

від 28.12.2001 № 1780 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», із змінами;

від 13.12.2001 № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»;

від 29.11.2001 № 1598 «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню»;

від 17.09.1996 № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», із змінами;

від 31.01.2007 № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм».

Накази центральних органів виконавчої влади:

Наказ Мінприроди України від 12.03.1993 № 19, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.03.1993 за № 13 «Про затвердження Інструкції про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та Інструкції про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення»;

Наказ Мінприроди України від 15.12.1994 № 116, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.12.1994 за № 313/523 «Про затвердження інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами»;

Наказ Мінприроди України від 29.09.2001 № 358 «Про затвердження плану заходів з усунення порушень вимог водного і земельного законодавства щодо використання і охорони земель водного фонду»;

ДБН А.2.2.1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;

Наказ Мінприроди України від 09.03.2006 № 108, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.03.2006 за № 341/12215 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців»;

Наказ Мінприроди України від 27.06.2006 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 № 912/12786 «Про затвердження Нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»;

Наказ Мінприроди України від 27.06.2006 № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 912/12786 «Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»;

Наказ Мінприроди України від 16.08.2004 № 317, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.09.2004 за № 1102/9701 «Про затвердження переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»;

Наказ Мінприроди України від 10.05.2002 № 177, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2002 за № 445/6733 «Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря»;

Наказ Мінприроди України від 10.02.1995 № 7 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві»;

Наказ Мінприроди України від 05.11.2004 № 434, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за № 1470/10069 «Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок»;

Наказ Мінекономіки України від 04.12.2006 № 367 «Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання»;

1.2. Оцінка впливу на навколишнє середовище відповідно до вимог Українського законодавства.

        Оцінка впливу на навколишнє природне середовище  (ОВНС) входить до складу стандартних для України вимог, що мають бути виконані під час планування проектів та  отримання дозволів.

Вимоги до розробки ОВНС, а також консультацій з громад кістю і поширення інформації регламентуються державним будівельним стандартом України ДБН А.2,2-1-2003 («Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»).

        Згідно чинного законодавства, повна ОВНС  є обов’язкова для видів діяльності та об’єктів,

що становлять підвищену екологічну небезпеку (Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку». Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013, № 808). Згідно пункту 20 даного Переліку, лісогосподарська діяльність не відноситься до підвищеної екологічної безпеки, тому повна ОВНС не проводиться.

        З 18 грудня 2017 року вводиться в дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», згідно якого усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар (га), а також усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, відносяться до першої категорії видів планової діяльності та об’єктів , які можуть мати значний вплив і підлягають проведенню оцінки впливу на довкілля.

 

1.3. Організація території.

Делятинський лісгосп Станіславського управління лісоохорони і лісонасаджень по функціонувати в 1944 році в складі 15 лісництв, які в найближчому часі були об'єднані лісництв.

Основний лісовий масив знаходився на території Яремчанського адміністративн району і лише незначна його площа в суміжних Ланчинському, Яблунецьком і Надвірнянському районах.

В межах розташування лісгоспу 2360 га займали колгоспні ліси, крім того на терит не колективізованих сіл району були громадські ліси. Указані ліси площею 1409 га в 1 році були прийняті до складу держлісфонду.

Таким чином враховуючи зміни площ, а також уточнення при лісовпорядкув загальна площа на 01.01.1959 року склала 59697 га.

В дальнійшому згідно постанови Ради народного господарства Станіславськ економічного району від 15 грудня 1959 року № 505 і наказу тресту «Станіславліс» від грудня 1959 року № 1 на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 30 листопада 1 року № 1834 «Про організацію управлінням лісовим господарством і лісозаготівлям Українській PCP» бувший Делятинський лісгосп був розділений на Делятинськи,- Ворохтянський лісокомбінати. До складу Делятинського лісокомбінату ввійшли Білоославське, Любіжнянське, Яремчанське і Микуличинське лісництва. Крім того. Коломийського лісгоспу було передано Майданське лісництво. В результаті наступи прийняття площ в склад лісокомбінату і з метою покращання охорони і захисту лісів, а так інтенсифікації ведення лісового господарства, виникла необхідність в зменшені площі існуючих лісництв, відповідно організувавши ряд нових. Таким чином, на кінець 1963р. їх кість дорівнювала семи. В 1967 році розукрупнення лісництв продовжувалось. На базі частини лісів Микуличинського лісництва було організовано Підліснівське лісництво. Дальніші структурні зміни в організації площі лісокомбінату відбулись в 1982 році в І г ку з передачею частини території лісокомбінату новоутвореному Карпатському державному природному парку.

В 1995 році згідно Указу Президента України від 24.02.1995р. № 142/95, постанови Кабінету Міністрів від 05.05.1995 року № 322 та наказу Міністерства лісового господарствага від 26.06.1995 р. № 87 Делятинський лісгосп був перейменований в Делятинський держлісгосп, в межах існуючого нині лісгоспу.

Перші зафіксовані лісовпорядні роботи в межах бувшого Делятинського лісгоспу проведене за часів Австрійської імперії.

В дальнійшому лісовпорядні роботи проводились польськими лісовпорядними організаціями. Останнє з них проводилось 1936 - 1937 p.p. при ньому були проведені зйомки окружнихих меж лісових масивів лісовпорядкування 1912 року. Матеріали цих впорядкувань, за винятком окремих планів лісонасаджень, не збереглися.

Перше радянське лісовпорядкування було проведене в 1951 році, при цьому були повністю використані всі матеріали попередніх лісовпорядкувань, які збереглися на той час. Лісовпорядкування проводилось 1-ою Київською лісовпорядною експедицією. При лісовпорядних роботах були використані чорно-білі аерофотознімки зальоту 1949 року. Загальна площа лісгоспу визначилась в 60910 га. Друге лісовпорядкування лісгоспу, в зв’язку із значними змінами лісового фонду, проводилось достроково в 1958 році. Вказані були викликані інтенсивними вітровалами. Роботи виконувались інженерно- технічними працівниками Львівської державної лісовпорядної експедиції. В 1961 році було проведено наступне лісовпорядкування, в зв'язку із передачею лісгоспу – лісокомбінату. Значних  площ сільгоспугідь і вкритих лісовою рослинністю земель від колгоспів, не колективізованих сіл, кормо радгоспу. Обсяг виконаних робіт склав 10021 га.

Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1967, 1978, 1988 p.p. Основні матеріали ги організації і розвитку лісового господарства, таксаційні описи, плани лісонасаджень і планшети збереглися майже в повному обсязі.

Попереднє лісовпорядкування проведене в 1996-1997 p.p. 2-ою Українською лісовпорядною експедицією у відповідності з вимогами діючої лісовпорядної інструкції 1986 г за І розрядом.

Картографічною основою для складання планшетів стали матеріали попереднього лісовпорядкування, а також матеріали землевпорядного відділу Надвірнянського району і Яремчанської міської ради.

При проведені лісовпорядних робіт використовувались чорно-білі аерофотознімки маштабу 1 : 12000 низької якості, 2006 року, які використовувались як допоміжний матеріали.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1996 році Львівською експедицією, Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за І розрядом.

Починаючи з 1997 року на всій території лісгоспу проводилося безперервне лісовїпорядкування. Воно заключалося в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха.

Всі поточні зміни вносилися в по видільну таксаційну і картографічну бази даних, які гримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації і розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.

Нинішнє лісовпорядкування проведено згідно вимог діючої інструкції, рішень першої лісовпорядної наради і низки технічних нарад.

 

При таксації лісу і розробці проекту лісовпорядкуванням використовує, матеріали грунтово-лісотипологічного обстеження проведеного Комплексною експеди ВО «Укрдержліспроект» в 1966 - 1967 p.p.

 

 

Розподіл територій лісництв Надвірнянського району та Яремчанської міської ради.

 

Назва рад

Площа, га

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОН

Майданське лісництво

Ланчинська сільська рада

217,0

Гаврилівська сільська рада

183,0

Середньо-Майданська сільська рада

2343,0

Саджівська сільська рада

1113,0

Парищанська сільська рада

328,0

Верхньомайданська сільська рада

725,0

Краснянська сільська рада

508,0

Разом по лісництву

5417,0

Білоославське лісництво

Білоославська сільська рада

2651,0

Чорнопотіцька сільська рада

799,0

Чорноославська сільська рада

1105,0

Зарічанська сільська рада

720,0

Разом по лісництву

5275,0

Любіжнянське лісництво

Делятинська селешна рада

5541,0

Дорівське лісництво

Делятинська селешна рада

343,0

Зарічанська сільська рада

233,0

Разом по лісництву

576,0

ЯРЕМЧАНСЬКА МІСЬКА РАДА

Дорівське лісництво

Яремчанська міська рада

5245,0

Микуличанське лісництво

Микуличинська сільська рада

3034,0

Поляницьке лісництво

Микуличинська сільська рада

5192,0

 

 

   2.  МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ВИМОГИ НАГЛЯДОВОЇ  ОПІКУНСЬКОЇ РАДИ FSC.

Міжнародні Конвеції та Угоди, які ратифіковані Україною щодо охорони навколишнього природного середовища.

Природне середовище:

Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Конвекція про біологічне різноманіття.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

Рамкова Конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату.

Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття.

Соціальне середовище:

 Консультація про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосується довкілля.

Техногенне середовище:

Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення.

Угода про співробітництво в галузі вивчення , розвідки і використання мінеральносировинних ресурсів.

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.

Конвенція про ядерну безпеку.

Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.

2.1.   Оцінка впливів на навколишнє природне та соціальне середовище.

        Згідно критерію 6.1 СТАНДАРТУ «Лісова сертифікація» для сертифікації системи лісоуправління на відповідність принципам і Критеріям FSC для України, потрібне проведення оцінки дії на довкілля з урахуванням масштабу і інтенсивності лісогосподарських заходів, а також унікальності ресурсів, що піддаються дії в результаті лісогосподарської діяльності.

Оцінка дії на довкілля проводиться перед початком будь-яких заходів, які можуть привести до порушення середовища.

        Розмір, характер і інтенсивність користування лісовими ресурсами обґрунтовані в Проекті організації розвитку лісового господарства ДП «Делятинський лісгосп»(м. Львів, 2010р).

 

1V. ОПИС ДЖЕРЕЛ ВПЛИВУ НА ПІДПРИЄМСТВІ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

         Основні види робіт та їх заплановані на 2017 рік обсяги, які спричиняють вплив на довкілля  наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Перелік видів робіт та їх обсяги, які впливають на навколишнє природне середовище           

пп

Операція технологічного процесу по видах діяльності

Од.

виміру

Обсяг

робіт

Короткий опис  головних видів можливого (потенційного) впливу

1

2

3

4

5

1. Заготівля деревини

1.1

Валка

1.Суцільні рубки головного користування (РГК) та суцільні санітарні рубки.

2.Вибіркові рубки (поступові рубки головного користування і рубки формування та оздоровлення лісів, за винятком освітлень і прочищень)

 

га

тис.м3

 

га

тис.м3

 

 

237

39,23

 

837

22,02

Забруднення атмосферного повітря від роботи бензопил.

Забруднення землі та  поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ).

Пошкодження  живого покриву, підліску, підросту і молодняку.

Обдирання і облом залишених, ростучих дерев.

Зміна  ареалу тварин та рослин

1.2

Трелювання деревини

(на всіх видах рубок)

га

тис.м3

 

1071

61,25

Забруднення повітря від роботи тракторів.

Пошкодження русел і берегів водотоків.

Забруднення землі та поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ).

Пошкодження  живого покриву, підліску, підросту і молодняку.

Обдирання і облом залишених, ростучих дерев.

Зміна ареалу тварин та рослин.

2. Перевезення лісової продукції

2.1

Загрузка і вивезення лісової продукції

тис.м3

 

61,25

Забруднення атмосферного повітря від роботи автомобілів.

Пошкодження русел і берегів водотоків.

Забруднення землі  паливно-мастильними матеріалами (ПММ).

Пошкодження  живого покриву, підліску, підросту, молодняку.

Обдирання  залишених, ростучих дерев.

Ущільнення землі.

3. Ремонт доріг.

3.1

Переміщення землі

км

м3

 

12,5

750

 

Забруднення атмосферного повітря від роботи техніки.

Пошкодження русел і берегів водотоків.

Забруднення землі та поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ).

Пошкодження  дерев, живого покриву, підліску і підросту.

Ущільнення землі.

4. Лісовідновні і лісогосподарські заходи

4.1

1.Підготовка грунту під лісові культури та їх створення

2.Сприяння природному поновленню

га

 

 

га

15

 

157

Зміна мікрорельєфу і гідрологічного режиму землі.

4.2

Рубки догляду в молодняках

(освітлення і прочищення)

га

тис.м3

135

1,1

Забруднення атмосферного повітря від роботи бензопили чи кущоріза.

Забруднення землі та поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ).

Зміна природної структури  і породного складу лісів.

Зниження рівня біологічного різноманіття.

Зміна кормової бази тварин.

4.3

Створення мінералізованих смуг

км

га

9

2,6

Забруднення атмосферного повітря від роботи техніки.

Забруднення землі та  поверхневих і підземних вод паливно-мастильними матеріалами (ПММ).

Зміна мікрорельєфу і гідрологічного режиму землі.

Пошкодження  живого покриву, дерев і кущів.

 

        При проведенні валки дерев, трелюванні та загрузці і вивезенні деревини на суцільних рубках ,пошкодження живого покриву, підліску і підросту ( при їх наявності) відбувається на території  близько 20% площі ділянок.

        Крім того на довкілля в деякій мірі впливають елементи життєдіяльності людей (котельня, очисні споруди, відходи тощо).

 

V. БАЗОВА ІНФОРМАЦІЯ

 ГЕОМОРФОЛОГІЯ ТА ГЕОЛОГІЧНІ І СЕЙСМОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ.

 

Згідно лісорослинного районування територія Делятинського лісгоспу відноситься до Карпатської гірської фізико-географічної країни, яка в свою чергу ділиться на дві області Прикарпатську і Внутрішніх Карпат. Область Внутрішніх Карпат розділена на під область Скибових Карпат, яка характеризується середньовисотними стрімкими схилами, монокліальними хребтами з численними відрогами, гострими гребнями і кам'янистими нами, часто з кам'янистими розсипами. Вододільний хребет Горган включає в себе паралельних хребтів.

Згідно схеми лісорослинного районування лісгосп розміщений в Покутсько- Мармороських Карпатах і знаходиться в кількох геоботанічних районах.

Значна частина Поляницького і Микуличинського лісництв розміщені в районі смерекових Чорногірсько-Путильських лісів (підрайон ялицево-буково-смереко Ворохтянсько - Путильських лісів), Дорівське лісництво - в районі смереково-ялицево - букових і ялицево-букових Пригорганських лісів (округ темно хвойно-букових Привододільних лісів), Білоославське і Любіжнянське лісництво, включають в себе частину території району передгірських ялицево-букових лісів (округ ялицево-букових лісів і бук ялицевих Прикарпатських лісів) і району дубово-букових лісів (Білоославське лісницто) і відстепненній луговій рослинності Прутсько-Сератського міжріччя. Майданське лісництво цієї класифікації відноситься до зони дубово-буково-ялицевих лісів Прикарпаття.

Основними лісоутворюючими породами є : ялина, ялиця, сосна, дуб, бук, береза, граб. Ці породи утворюють лісорослинні пояси. С.А.Генсірук в своїй класифікації виділяє їх в наступному розрізі:

-            пояс високостовбурних букових лісів, які добре просліджуються на багатьох південних схилах. Висоти на яких він має найкращі показники коливаються 600-700 м до 1000-1200 м в окремих випадках границі піднімаються дещо в Букові ліси добре оберігають підстилаючі ґрунти від ерозії;

-            пояс хвойних лісів розміщується на висотах від 1100-1200 м до 1350-1500 м над рівнем моря. Головною відтворюючою породою ялина, ялиця, рідко – модрина, сосна кедрова. Трав'яний покрив - в густих ялинових насадженнях бідний;

-            субальпійський пояс розташований вище межі хвойного і площа його в межах лісгоспу незначна.

Крім того, частина цієї території зайнята кам'янистими розсипами, на рослинність практично відсутня.

Долини річок і водостоків зайнята луговою рослинністю з включенням вільхи сірої, верби. Лугова рослинність по річкових долинах затягується далеко в гори.

Різноманітність кліматичних умов лісгоспу визначається рельєфом, лісовими масивами, зонально-провінціальним положенням, яке залежить від висоти над рівнем моря загальної атмосферної циркуляції.

В цілому, клімат території лісгоспу являється перехідним від м'якого західно- європейського до більш континентального східно-європейського.

Коротка кліматична характеристика умов району, які мають практичне значення для лісового господарства приведена в таблиці

Назва показників

Одиниці виміру

Значення

Дата

  1. Температура повітря:

 

 

 

-            середньорічна

градус

+6,7

 

-            абсолютна максимальна

градус

+31,0

 

-            абсолютна мінімальна

градус

-20,3

 

  1. Кількість опадів за рік

мм

879

 

  1. Тривалість вегетативного періоду

днів

204

 

  1. Останні заморозки весною

дата

 

31.05

  1. Перші заморозки восени

дата

 

17.09

  1. Середня дата замерзання рік

дата

 

27.12

  1. Середня дата початку паводку

дата

 

11.03

  1. Сніговий покрив:

 

 

 

-            потужність

см

20

 

-            час появи

см

 

 

-            час сходження

см

 

 

  1. Глибина промерзання ґрунту

см

45-80

 

  1. Напрям переважаючих вітрів:

 

 

 

-            зима

румб

ПнЗх

 

-            весна

румб

ПДЗх

 

-            літо

румб

ПдЗх

 

-            осінь

румб

ПдСх

 

  1. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах:

 

 

 

-            зима

м/сек

4,0

 

-            весна

м/сек

3,8

 

-            літо

м/сек

3,5

 

-            осінь

м/сек

34

 

  1. Відносна вологість повітря

%

70-75

 

 

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісової рослинності, слід відзначити :

- ранні осінні і пізні весняні заморозки;

- зливовий характер опадів і різке танення снігів, що викликають річкові повені підмив берегів, змив ґрунтів, утворення селів, зсувів і інших шкідливих явищ;

- сильні вітри викликають інтенсивні вітровали, найбільше страждає від них ялина;

- в зимовий час спостерігаються сніголоми, найбільше лихо від них спостерігається в високоповнотних насадженнях (молодняках і середньовікових);

- збільшення висот над рівнем моря скорочує вегетаційний період в результаті чого зменшується приріст насаджень і значно збільшується ризик пошкоджень від заморозків.

Проте, незважаючи на вказані негативні фактори, в цілому, клімат району сприятливий для успішного проростання таких надзвичайно цінних деревних порід, як: ялиця, ялина, бук, явір, модрина, дуб і ряд інших.

 

 

 

За  стрімкістю схили в гірській частина поділяються (у % від загальної гірської площі):

-            пологі (до 10 градусів)                                                        - 7,7 %

-            покаті (11-20 градусів)                                                        - 61,2%

-            стрімкі (21-30 градусів на південних

       і 21-35 градусів на північних схилах)                            - 29,2%

-     дуже стрімкі (понад 30 градусів на південних

       і 35 градусів на північних схилах)                                 - 1,9 %

За характером рельєфу територія лісгоспу ділиться на дві частини: південну гірську і північну передгірську. Гірська частина являє собою групу хребтів, які витягнуті паралельно з північного заходу на північний схід.

Північна передгірська частина характеризується більш - менш рівною поверхнею з незначними коливаннями висот.

 Початок формування сучасного рельєфу відноситься до верхнього середнього олігоцену,  коли в результаті, гірськоутворюючих процесів утворені товщини в 5,5 км були підняті на поверхню. Підняття супроводжувалось одночасним переміщуванням і  перекиданням великих товщ осадкових відкладів. В результаті чого на поверхні з'явились породи різного механічного і мінералогічного складу. В цей час проходило значне опускання земної кори в районі Прикарпатського передового прогину, що послужило насуву великих скиб флішу в сторону передового прогину. Тут зустрічаються випадки скидання переміщення осадкових товщ по горизонталі до 5-15 км.

Складчасті гірські нагромадження посунуті на внутрішню зону передового прогину і піднімаються над ним у вигляді різкого уступу, нагадують берег річки, тому хребти східних Карпат, що називають Берегами або Скибовими Карпатами.

Третинні відкладення складаються з основних порід палеогену, дрібнозернистими піщаниками і глинистими сланцями, ямненськими крупнозернистими піщаниками глинистими сланцями і Слободськими конгломератами. Шари основних геологічних епох перекриті в основній частині району четвертинними відкладеннями цих порід: елгавіоделювієм, делювієм і елювієм. Товщина четвертинних відкладень значно коливаєтся але переважно знаходиться в межах від 1,5 до 2,5 м.

Пониження між антиклинаміями (хребтами) складені із глинистих сланців, або делювіальних шлейфів твердих порід підстелених глинистими сланцями. На продуктах вивітрювання дрібнозернистих піщаників і глинистих сланців формуються переважно світлобурі і бурі гірськолісові слабо і середньо скелетні грунти середньосуглинист механічного складу. Продуктам вивітрювання слобідських конгломератів відповідають середньоскелетні ґрунти, ямненським піщаникам - гірсько-підзолисті сильні і середньо- скелетні супіщані ґрунти. На продуктах вивітрювання глинистих сланців в долинах і пологих схилах формуються бурі лісові нескелетні грунти середньосуглинистого і важко суглинистого механічного складу. В зв'язку зі значним підняттям території над рівнем моря і відчутним коливанням відносних висот, спостерігається закономірність і взаємозв'язок в поширенні типів грунтів і насаджень від абсолютної висоти. Особливо відчутно виявляється дана закономірність на ділянках максимальних висот.

Так до висоти 800-850 метрів над рівнем моря поширені світлобурі і гірсько-лісві грунти, вище - бурі гірсько лісові і гірсько-підзолисті грунти. В долинах річок і потоків сформувались дерново-елювіальні грунти.

Вплив висоти над рівнем моря, крутизни схилів і експозиція в значній мірі відбивається і на формуванні типів лісу і вологості ґрунтів. На північних схилах переважають вологі, а на південних вологі і свіжі типи. Про те, на південних експозиція свіжі типи розміщені максимально до 750 м, вище йдуть вологі з сирими підтипами. Корінні породи виходять на поверхню на території держлісгоспу, часто. Вони представлені Карпатським флішем, потужність якого у внутрішній зоні Карпат досягають 4000-7000 м або крупноглибистим ямненським піщаником. Виходи порід розміщені по берегах р. Прут смт. Делятин, с. Ямне, м. Яремча. Кам'янисті розсипи розміщені на крутих схилах, або на високих гребне видних хребтах першого порядку.

Для рівнинної частини лісгоспу характерними і переважаючими типами ґрунтів є дерново-підзолисті ґрунти, які займають близько 80% площі рівнинних лісів. Вони сформовані на делювіальних суглинках.

Характерною рисою дерново-підзолистих ґрунтів являється бідність горизонтів, тоді  як ілювіальний горизонт складає в собі більше основ і півторинних окислів. Вміст гумус верхніх горизонтах, в залежності від механічного складу, коливається в межах 3,5-8,3%, а в торф'янистому горизонті досягає 18,5%.

В зоні гірських лісів переважаючими типами ґрунтів являються бурі гірсько-лісові ґрунти різної ступені потужності ґрунтовою профілю і щебенистості, які займають до 90% площі гірських лісів. Утворені вони на елювіально-делювіальних продуктах вивітрювання Карпатського фліша. Характеризується бурою окраскою всього профілю аж до материнської породи і невеликої потужності ґрунтового профілю зі значними виключеннями щебня пісчаника. Сильно зрізаний гірський рельєф території визначає потенційну можливість розвитку ерозійних процесів.

Швидкість перерозподілу опадів по елементах рельєфу прямо залежить від крутизни схилів.

На теплих південних схилах танення снігу енергійніше, ніж на північних - швидкість - води в ще мерзлий грунт незначна в результаті чого більша частина води стікає змиваючи все на своєму шляху включаючи невелике каміння. На розвиток і характер ерозійних процесів впливає форма схилу і площа збору кожного водотоку. На випуклих схилах інтенсивність змиву більша, на ввігнутих - менша. Важливу роль при розвитку і поширенню шкідливих явищ має антропогенний фактор - характер господарського використання рельєфу, грунтово-рослинних і водних ресурсів.

В цілях попередження вищезгаданих процесів лісовпорядкуванням в більшості деревостанів запроектувало тільки поступові рубки виключено із розрахунку користування значні площі які складають потенційну загрозу ерозійних процесів. Річний хід рівня вод характеризується невисокою з осінньою повінню і інтенсивними літніми дощовими павадками і підйомом рівня води, зимою внаслідок частих відлиг.

Основними притоками р.Прут, крім тих, які приведені в таблиці являються: Форещик, Левущик, Копчин, Рокітний, Ослава, Нересний, Скісний, Камінка і ряд інших річок і потоків.

 

Характеристика рік та водоймищах

 

Найменування рік та водоймищ

Куди впадає рік

Загальна пртяжність км.

Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ,м.

в межах лісгоспу

згідно нормативів

фактична

р. Прут

р. Дунай

980

2

750

750

р. Прутець Чимигівський

р. Прут

21

14

150

150

р. Любіжня

р. Прут

16

15

150

150

р. Перемиска

р. Прут

15

9

150

150

 

Територія лісгоспу розташована в басейнах ріки Прут, яка бере свій початок і збирає води із найбільшої високої частини Карпат - Чорногори.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до вологих. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться 1,0% площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 6,2 га.

Гідромеліоративної мережі на території лісгоспу немає.

 

 

6.  ФЛОРА, ФАУНА, РІДКФІСНІ ТА ЗНИКАЮЧІ ВИДИ

    Мисливська фауна .

 

       Мисливська фауна в угіддях господарства  дуже різноманітна , що характерно для зони Карпат.

  На території Делятинського мисливського господарства мешкають такі види мисливської фауни олень,козуля,кабан,білка,заєць,вовк ,лисиця,рись, ведмідь ,борсук ,видра,куниця лісова,куниця кам’яна, глухар,рябчик. Основний вид прісноводних риб: форель струмкова.

Мисливські угіддя поділені на п’ять бонітетів. Згідно даних обліку , станом на 07.02. 2017 року в господарстві нараховується:

       

Ведмідь 4 гол.

Олень   63 гол.

Козуля   162 гол.

Кабан   50 гол.

Куниця лісова   34 гол.

Куниця  кам’яна    43 гол.

Заєць  66 гол.

Білка  91 гол.

Борсук  20 гол.

Лисиця   22 гол.

Рись  5 гол.

Видра  12 гол.

Вовк  4 гол.

Глухар   26 гол.

Рябчик   130 гол.

 

При  оптимальній чисельності

 

Олень – 60 гол.

Козуля  - 151 гол.

Кабан – 43 гол.

Що відповідає матеріалам мисливського упорядкування  угідь.

Основні чинники що можуть впливати на чисельність мисливської фауни:

1.Вплив хижаків.

2.Браконьєрство.

3.Чинник неспокою ( рекреаційне навантаження,випас худоби,збір грибів,тощо.).

 

       Червонокнижні , рідкісні  та зникаючі види тварин та птахів нанесені на карту-схему  лісгоспу та ведеться за ними круглорічне спостереження лісовою охороною та єгерською службою . Щодо потенціальних місцезнаходжень видів, занесених в Червону книгу ,розроблені заходи по збереженню цих видів.

Рідкісні і зникаючі види рослин .

  1. Для оцінки впливу на рідкісні види рослин занесені до Червоної книги України  підприємством проведено:

-        складено список рідких і зникаючих  видів, потенційно проживаючих на території підприємства,

-        виявляються потенційні місця проживання цих видів

-        визначаються заходи по захисту видів.

Складання списку рідкісних і зникаючих видів рослин  для території розташування ДП “Делятинський лісгосп” проведено на основі офіційно діючого документу — Червона книга України. Список постійно уточнюється і оновлюється.

На основі відомостей про місцезнаходження рідких видів складений перелік ключових місцезнаходжень, характерних для червоно-книжників.

 Щодо потенціальних місцезнаходжень видів, занесених в Червону книгу, розроблені заходи по збереженню цих видів.

 

        В ДП “Делятинський лісгосп” постійно проводяться спостереження за рідкісними, зникаючими та Червонокнижними видами рослин. Для проведення спостережень у кожному лісництві закріплено відповідальних осіб з числа майстрів лісу, які займаються в основному динамічним моніторингом, тобто періодично ведуть облік площ під рідкісними і зникаючими видами рослин, а також базовим (фоновим) моніторингом (виявляють небезпеки та проблеми в збереженні та примноженні цих рослин, тенденції в змінах їх площ, періодах їх цвітіння та плодоношення тощо).

        Місця розміщення рідкісних і зникаючих видів рослин задокументовані та записані в паспорти майстерських дільниць. В головному офісі лісгоспу та в офісах лісництв місця розміщення цих рослин нанесені на карти – схеми з вказанням назв урочищ, номерів кварталів та виділів.

       Станом на 01 червня 2017 року на території лісгоспу знаходиться 11 видів рідкісних і зникаючих рослин, які займають площу більше 500 га.

Назва

 рідкісних і зникаючих видів рослин

Площа га.

Цибуля ведмежа

217,9

Зубянка

12,0

Ряст Гейфеля

19,7

Плющ звичайний

1,5

Підсніжник звичайний

14,7

Первоцвіт весняний

4,2

Вовчі ягоди звичайні

132,2

Ялівець природного поход

0,9

Білоцвіт весняний

6,2

Лілія лісова

13,7

Пізньоцвіт осінній

104,44

 

          Інженер лісових культур лісгоспу здійснює комплексний моніторинг, який поєднує різні види спостережень та методи досліджень, інформаційний (узагальнює, структуризує, накопичує інформацію від відповідальних осіб лісництв і доводить до відома керівництва та розповсюджує її)  та проблемний (з’ясовує закономірності, небезпеки, проблеми у збереженні та примноженні рідкісних і зникаючих видів рослин на території підприємства).

Підприємство не проводить жодних лісогосподарських робіт   на  ділянках  з  виявленими рідкісними  видами рослин, занесених  в Червону книгу України , адже всі ділянки знаходяться на території природо-заповідного фонду.

План

 виявлення і взяття під охорону рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин

 по ДП «Делятинський  лісгосп»

№ пп

Назва заходу щодо виявлення та взяття під охорону рідкісних і зникаючих видів

Заходи щодо охорони рідкісних і зникаючих видів

Хто проводить

1

Створення об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) в місцях зростання або мешкання рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, значимих на регіональному рівні.

Рубки, за винятком санітарних рубок, не проводяться.

Спеціалісти лісгоспу,  лісничі,пом. л-чих, м.лісу, єгеря, зацікавлені сторони

2

При виявленні рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин виділяються ключові об’єкти, згідно переліку ключових об’єктів та їх опису.

Збереження ключових об’єктів.

Спеціалісти лісгоспу, лісничі,пом. л-чих, м.лісу, єгеря  зацікавлені сторони

3

Проведення картування місць зростання та мешкання популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни для забезпечення їх збереження при здійсненні господарської діяльності;

На картах-схемах по лісництвах наносяться рідкісні та зникаючі видів і біотопи

 

Лісничі,пом.л-чих,м.лісу,єгеря 

4

Виявленні рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин

Протягом року

Спеціалісти лісгоспу,  лісничі, пом. л-чих, м.лісу,єгеря

5

Залучення зацікавлених сторін та науковців до виявлення рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин

 

Адміністрація лісгоспу

 


 Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 01.01.2009 р. затверджено Список рідкісних, зникаючих видів рослин і грибів, які потребують охорони у Івано- Франківській області.

Охорона видів рослин і грибів занесених до списку, на державному рівні забезпечується шляхом заходів:

  • Установка особливого правового статусу, заборона або обмеження їх використання.
  • Врахування вимог щодо їх охорони під час розробки нормативних актів місцевого рівня.
  • Системна робота щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження за станом популяцій.
  • Пріоритетного створення на територіях, де вони зростають системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються.
  •  Розведення у спеціальних умовах (розсадниках, розплідник для диких тварин тощо).
  • Урахування спеціальних вимог щодо охорони під час розміщення продуктивних сил, ведення господарської діяльності, вирішенні питань відведення земельних ділянок, розробки проектної та проективно-планувальної документації, екологічної експертизи.

 Ведення Списку покладається на Державне управління охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області.

Мисливські угіддя держлісгоспу надані терміном на 15 років тимчасовим мисливським користувачам для ведення мисливського господарства ,а саме:

1.Громадській організації  «Надвірнянський мисливсько – рибальський   клуб»  площею 1749,0 га. від 25.06.2013 № 981-22/2013 м.Івано-Франківськ.

2.Товариству з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття –Тур»  площею 3872,7 га. від 30.04.2013  №921-21/2013 м.Івано-Франківськ.

 7. ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ.

 

Перелік об'єктів природозаповідного фонду по ДП "Делятинський лісгосп"                                                   станом на 01.01.2017 року.

 

№ п/п

Рішення

Охороне забов'язання

Назва об'єкту

Площа, га.

Місце знаходження

Коротка характеристика

 

дата

дата

Лісництво

кв

вид

 

З А Г А Л Ь Н О Д Е Р Ж А В Н О Г О    З Н А Ч Е Н Н Я

 

Ботанічна пам'ятка природи

 

1

780

14.10.75р.

168

30.10.08р.

Тарниці

60,00

Микуличанське

20

1-13,39,40

Збереження унікального для Карпат природного місцезростання сосни звичайної на скелях понад 800 м н.р.м.

 

Разом:  Ботанічних Загальнодержавного значення

60,00

 

   

 

 

Парк памятка садово-паркового мистецтва

 

2

37

17.08.83р.

238

21.01.10р.

Парк партизанської слави

7,00

Білоославське

52

1

Меморіальний парк закладений на місці боїв з'єднання Ковпака. Місце загибелі С.М.Руднєва. Дендрологічну освнову складає сосна, кедр Карпатський, дуб чер. туя,горіх...

 

Разом: Парків памяток Загальнодержавного зна-ня

7,00

 

 

 

 

 

Заказники

 

3

500

28.11.74р.

62

10.11.09р.

Кливський

111,50

Любіжнянське

20

3,7,8,12,13,15,16, 23-27,30,33-38

Природні ліси ялиці білої в передгірї Карпат

 

4

500

28.11.74р

180

30.10.08р.

Пожера-тульський

207,50

Поляницьке

35

5,9,10,11

Місце гніздування глухарів серед цінних лісових угрупувань

 

36

4,5,6

 

37

1,2,3,6,7,11-15

 
 

38

18,19,21,25

 

Разом :Заказників Загальнодержавного значення

319,00

 

 

 

 

 

Всього: Загальнодержавного значення

386,00

 

 

 

 

 
           

 

М І С Ц Е В О Г О   З Н А Ч Е Н Н Я

 

Заказники

 

5

166

17.05.87р.

155

30.10.08р.

Ліскувата

11,70

Дорівське

10

3,4,6,7,8,10

Місцу зростання підсніжника зв., виду занесеного до Червоної Киниги України

 

6

166

17.05.87р.

133

30.10.08р.

Діл

3,40

Білоославське

37

20

Місце зростання первоцвіту весняного ціної лікарської рослини

 

7

166

17.05.87р.

179

30.10.08р.

Поляниця

4,70

Поляницьке

8

6

Місце зростання цінної реліктової рослдини "Вовчі ягоди звичайні"

 

8

166

17.05.87р.

132

30.10.08р.

Голубічка

11,00

Білоославське

53

16

Місце зростання рідкісних рослин: ряст Гейфеля,, зубянка

 

9

166

17.05.87р.

175

30.10.08р.

Копчин

422,00

Поляницьке

21-24

 

Унікальний комплекс з буково-смереково-ялицевими лісами та червонокнижними рослинами: арніки гр., підсніжника зв., шефран Гейфеля, цибуля ведмежа. База для відтворення диких тварин

 

Разом: Заказників місцевого значення

452,80

 

 

 

 

 

Ботанічна пам'ятка природи

 

10

128

19.07.88р.

134

30.10.08р.

Тис ягідний

0,01

Білоославське

40

4

Дерево-реліктове висотою 4 м.(1-дерево)              діаметром 12 см. Вид занесено до Червоної Киниги України

 

11

189

15.07.93р.

116

30.10.08р.

Підлісок

5,90

Білоославське

14

12,13

Лісонасінєва плантація модрини європейської та японської

 

12

189

15.07.93р.

117

30.10.08р.

Підлісок

1,00

Білоославське

14

11

Лісонасінєва плантація ялиці білої

 

13

264

07.07.72р.

119

30.10.08р.

Тис ягідний

0,04

Білоославське

24

1

Реліктові  дерева. (4-дерева)                                             Вид занесено до Червоної Киниги України

 

14

335

16.09.80р.

118

30.10.08р.

Борсук

3,90

Білоославське

28

21

Вітростійке насадження ялиці з домішкою модрини. Віком понад 130 р.

 

15

264

07.07.72р.

124

30.10.08р.

Псевдоцуга зелена

0,14

Білоославське

29

19

Дерева-екзоти лісонасіннєва ділянка

 

16

128

19.07.88р.

121

30.10.08р.

Бук лісовий

0,01

Білоославське

32

1

Дерево бука лісового з сильнорозгалуженою кроною віком 180р., діаметром 97 см.

 
                     

 

17

128

19.07.88р.

120

30.10.08р.

Славношора

5,40

Білоославське

34

15

Високопродуктивне чорновільхове насадження з домішкою ялини, ялиці у трав'яному покриві килим білоцвіту весняного

 

18

189

15.07.93р.

141

30.10.08р.

Вільхівець

8,70

Любіжнянське

44

24

Залишки передгірних дібров віком 100 р.

 

19

478

13.12.76р.

135

30.10.08р.

Дуб звичайний

0,01

Любіжнянське

44

24

Вікове дерево дуба звич. Висотою 28 м., діаметром 1,5 м., віком 130 р.

 

20

237

28.12.99р.

140

30.10.08р.

Плющ звичайний

0,50

Любіжнянське

44

25

Природне місце знаходження лікарської рослини-плюща звичайного

 

21

189

15.07.93р.

138

30.10.08р.

Ровенька

4,00

Білоославське

40

8

Мальовнича галявина з багатим видовим складом рідкісних та зникаючих рослин занесених до Червоної книги України

 

22

189

15.07.93р.

137

30.10.08р.

Клива

1,70

Білоославське

50

4,6

Лісонасінєва плантація модрини європейської та японської

 

23

189

15.07.93р.

136

30.10.08р.

Липи

0,18

Білоославське

37

29,31,33,35

18 дерев липи дрібнолистої діаметром до 2 метрів. Віком 200 років

 

24

237

28.12.99р.

148

30.10.08р.

Ільм гірський

1,70

Любіжнянське

13

9

Берегозахистна ділянка на якій зростають                    4 - дерева Ільма гірського віком 100 років

 

25

189

15.07.93р.

147

30.10.08р.

Страгірчик

1,00

Любіжнянське

21

12

Географічні культури ялиці білої з різних регіонів Карпат

 

26

189

15.07.93р.

169

30.10.08р.

Тарниці

0,12

Микуличанське

20

4

12 - дерев ялиці білої віком 100-170 років діаметром до 1,3 метра

 

27

189

15.07.93р.

 

 

"Мала гига"

0,90

Поляницьке

23

5

Мальовнича галявина з ялівцем природного походження.

 

28

264

07.07.72р.

174

30.10.08р.

Сосна кедрова

0,02

Поляницьке

37

4

Реліктовий вид третиного періоду занесений до Червоної книги України

 

29

189

15.07.93р.

112

30.10.08р.

Груні

0,05

Майданське

11

12

Вікові високопродуктивні гладкостовбурні дерева бука лісового

 

30

189

15.07.93р.

110

30.10.08р.

Горвіцрві яри

1,00

Майданське

16

8

Лісонасінєва плантація модрини європейської та японської

 
                       

31

128

19.07.88р.

103

30.10.08р.

Лопушанка

2,20

Майданське

16

26

Високопродуктивне чоновільхове

насадження

 

32

128

19.07.88р.

105

30.10.08р.

Дуб звичайний

0,01

Майданське

16

29

Вікове дерево дуба звич.  Діаметром 1,16м,      віком 200 р.

 

33

189

15.07.93р.

108

30.10.08р.

Келія

3,00

Майданське

17

4

Еталон буково-ялицево-грабового насадження на рівнині віком 100 р.

 

34

189

15.07.93р.

107

30.10.08р.

Спижі

1,60

Майданське

19

1

Високопродуктивне насадження модрини європейської з домікою смереки та ялиці.Вік85р.

 

35

189

15.07.93р.

109

30.10.08р.

Дубина

5,30

Майданське

20

2

Постійна лісонасінева ділянка дуба звичайного віком 80 років.

 

36

128

19.07.88р.

104

30.10.08р.

Кордон

3,50

Майданське

48

4

Насадження смереки на сфагновому болоті віком понад 100 років

 

37

128

19.07.88р.

106

30.10.08р.

Смерека

0,01

Майданське

54

24

Унікальне дерево смерки діаметром 60 см з густим 4 м куполом укорочених сильнорозгалужених пагонів

 

38

237

28.12.88р.

114

30.10.08р.

Садка

4,10

Майданське

57

12

Високопродуктивне насадження дуба чай-ного на сирому чорновільховому грунті.

 

39

189

15.07.93р.

150

30.10.08р.

Гонтарки

7,00

Дорівське

8

22

Еталон ялицево-ялинового-букового насадження віком 110 р.

 

40

128

19.07.88р.

156

30.10.08р.

Стайки

0,09

Дорівське

9

47

Окремі дерева сосни Веймутової

 

41

189

15.07.93р.

158

30.10.08р.

Ясені

3,10

Дорівське

9

46

Еталон високопродуктивне ялицево-ялинового-букового насадження віком 110р.

 

42

128

19.07.88р.

152

30.10.08р.

Дебриця

4,40

Дорівське

13

23

Високопродуктивне соснове насадження віком понад 140 років. Мальовничий ландшафт.

 

43

264

07.07.72р.

154

30.10.08р.

Еталон букового насадження

5,10

Дорівське

21

24

Високопродуктивне насадження бука лісового віком 130 років

 

44

335

18.08.80р.

161

30.10.08р.

Вабрянка

1,20

Дорівське

33

11

Високопродуктивне модрино-смерекове насадження віком 65 років

 
                       

45

264

07.07.72р.

159

30.10.08р.

Буковиця

1,00

Дорівське

32

16

Високопродуктивне насадження бука лісового віком 65 років

 

46

128

19.07.88р.

163

30.10.08р.

Горган

3,00

Дорівське

38

23

Унікальне насадження сосни кедрової віком 80 років на висоті 1100 м н.р.моря

 

47

264

07.07.72р.

164

30.10.08р.

Катеринка

4,40

Дорівське

38

22

Заростки сосни гірської на верхній межі лісу

 

48

490

17.01.08р.

271

28.04.10р.

Дебриця

5,40

Дорівське

14

6

Модринове насадження на висоті понад 650м н.р.моря

 

Разом: Ботанічних пам'яток природи м-вого зна-ня

90,69

 

 

 

 

 

Гідрологічні пам'ятки природи

 

49

189

15.07.93р.

143

30.10.08р.

Козакова криниця

0,01

Білоославське

48

7

Відоме джерело питної води серед лісових масивів

 

50

189

15.07.93р.

170

30.10.08р.

Студений

0,01

Микуличанське

20

28

Джерело чистої питної води

 

51

128

19.07.88р.

123

30.10.08р.

Солене джерело

0,01

Білоославське

29

1

Соляне джерло видубування солі з постійним запасом 10м.куб. соровиці

 

52

128

19.07.88р.

142

30.10.08р.

Солене джерело

0,01

Білоославське

46

6

Соляне джерло видубування солі з постійним запасом 10 м.куб. соровиці

 

Разом:Гідрологічних пам'яток природи м-вого зна-ня

0,04

 

 

 

 

 

Геологічні пам'ятки природи

 

53

189

15.07.93р.

149

30.10.08р.

Білий камінь

0,50

Дорівське

12

18

Вихід пісквика на поверхню під час тектонічного гореутворення. Мальовничий скельний ландшафт

 

54

189

15.07.93р.

157

30.10.08р.

Скеля на правому березі ріки Прут

1,00

Дорівське

16

2

Геологічне відшарування з виходом на поверхню палеогених віходів

 

Разом:Геологічних пам'яток природи м-вого зна-ня

1,50

 

 

 

 

 

Зоологічна пам'ятка природи

 

55

247

16.10.84р.

125

30.10.08р.

Вільхівець

0,01

Білоославське

1

13

Велетенський мурашник рудої лісової мурахи.

 

Разом:  Зоологічних пам'яток природи м-вого зна-ня

0,01

 

 

 

 

 

Заповідні урочища

 

56

247

16.10.84р.

166

30.10.08р.

Синячка

39,00

Дорівське

4

21,23,27

Насадження смереки природного походження на скелях в верхній межі лісу

 
                     

 

57

335

18.08.80р.

167

30.10.08р.

Ясені

53,00

Дорівське

35

1,2,3

Високопродуктивне змішане насадження смереки і бука з домішкою ясена, модрини,в'яза

 

58

335

18.08.80р.

160

30.10.08р.

Блудний грунь

33,10

Дорівське

36

1,2,3,4,5

Високопродуктивне змішане насадження смереки і бука з домішкою клена гостролистого

 

59

335

18.08.80р.

165

30.10.08р.

Прочерть

36,00

Дорівське

37

1

Ялицево-буково-смерековий деревостан високої продуктивності

 

60

335

18.08.80р.

162

30.10.08р.

Горган

48,00

Дорівське

38

5,6,14

Вітростійкий праліс ялини європейської гребінчастої форми на кам'янистих розсипах

 

61

264

07.07.72р.

151

30.10.08р.

Дебриця

40,70

Дорівське

12

1,2

Природне буково-смерекове насадження віком понад 130 років

 

13

1,2,3,4,5

 

62

128

19.07.88р.

153

30.10.08р.

Дебриця

13,8

Дорівське

13

7,10,13

Високопродуктивне насадження природного походження ялиці, бука і смереки віком понад 130 років

 

63

335

18.08.80р.

261

19.02.10р.

Боярське

14,30

Дорівське

22

23

Буковий праліс віком 200 р. Діаметром дерев понад 50 см., висота 40.

 

64

189

15.07.93р.

111

30.10.08р.

Ксьондська поляна

9,10

Майданське

11

9

Лісонасінєва плантація модрини європейської та японської

 

65

128

19.07.88р.

113

30.10.08р.

Кам'янище

48,60

Майданське

55

2,3,4,5,20,21

Унікальний буково-ялицево-грабовий ліс віком понад 100 років в передгір'ї Карпат

 

56

1,2,3

 

66

128

19.07.88р.

172

30.10.08р.

Левущик

8,00

Микуличанське

28

10

Залишки природного букового насадження на гірський схилах понад 110 років

 

67

128

19.07.88р.

171

30.10.08р.

Левущик

14,00

Микуличанське

28

8,9

Високопродуктивне смереко - букове насадження на гірських схилах

 

68

128

19.07.88р.

173

30.10.08р.

Левущик

11,00

Микуличанське

23

5

Високопродуктивне смереко-ялицево-букове насадження на гірських схилах

 

69

128

19.07.88р.

115

30.10.08р.

Підрокита

34,00

Білоославське

30

1,4

Еталон ялицевого високопродуктивного насадження природного походження віком понад 110 років

 
                     

 

70

335

18.08.80р.

122

30.10.08р.

Клива

7,70

Білоославське

35

8

Вітростійке насадження ялиці, бука, модрини. І-бонітету віком 110 років

 

71

189

15.07.93р.

139

30.10.08р.

Малево

14,70

Білоославське

40

9,10

Ялиново-буковий праліс віком понад 150 років, грунтозахистні та протиерозійні насадження

 

72

189

15.07.93р.

128

30.10.08р.

Малево

12,00

Білоославське

30

24

Еталон ялицевого насадження віком понад 100 років Іа-бонітету запасом 620 куб.м.

 

73

189

15.07.93р.

131

30.10.08р.

Ясинівчик

23,00

Білоославське

48

10,14

Еталон високопродуктивне ялицево-ялинового-букового насадження природного походження

 

74

264

07.07.72р.

127

30.10.08р.

Кіпча

5,70

Білоославське

47

13,19

Місце зростання сосни кримської на каменистому схилі

 

75

128

19.07.88р.

129

30.10.08р.

Водичний

21,60

Білоославське

45

10,11

Високопродуктивне смереко-ялицево-букове насадження на гірських схилах

 

76

128

19.07.88р.

130

30.10.08р.

Водичний

6,50

Білоославське

45

23

Залишке високопродуктивне насадження природного походження віком понад 100 років

 

77

128

19.07.88р.

144

30.10.08р.

Чорненьке

18,00

Любіжнянське

5

14,19

Високопродуктивне насадження букового пралісу, лісонасіннєва ділянка

 

78

128

19.07.88р.

145

30.10.08р.

Чорненьке

20,40

Любіжнянське

6

6,7

Високопродуктивне насадження букового пралісу. Віком понад 100 років.

 

79

128

19.07.88р.

146

30.10.08р.

Погар

52,30

Любіжнянське

15

27,28,29,    30,31,34

Високопродуктивне насадження букового . Віком понад 100 років.

 

80

128

19.07.88р.

178

30.10.08р.

Гиджак

20,60

Поляницьке

2

3,5,6,10

Еталон буково-ялицево-смеркового насадження віком 100 р.

 

81

128

19.07.88р.

176

30.10.08р.

Гиджак

13,00

Поляницьке

2

17,18

Еталон буково-ялицево-смеркового насадження віком 100 р.

 

82

128

19.07.88р.

177

30.10.08р.

Пересліп

13,80

Поляницьке

16

19

Залишок високогірних карпатських ялинових суборів віком понад 110 років

 

17

7,8,10

 

83

490

17.01.08р.

101

05.02.08р.

Свинарка

145,40

Білоославське

19

7,8,9,10,11

Висонопродуктивне букове насадження на висоті понад 1000 м. над рівнем моря

 

24

5,6,7,8,9,10

 

25

13,14,15,16,17,18

 

30

13,14,15,16,17,18,19

 

31

12,13-20

 

Разом :Заповідних урочищ м-вого зна-ня

777,30

 

 

 

 

 

Дендрологічні парки

 

84

128

19.07.88р.

126

30.10.08р.

Дендрарій

0,80

Білоославське

37

30

Колекція парку налічує понад 100 видів та форм дикоративних деревних та чагарникових порід , які місцевого занчення так і екзоти

 

85

490

17.01.08р.

99

05.02.08р.

Козарів

1,60

Майданське

20

13

Дендрологічні культури віком понад 40 років, де зростає модрина європейська, дуб черв., дуб зв., клен-явір, бук лісовий, ялина та інші.

 

Разом: Дендрологічних парків м-вого зна-ня

2,40

 

 

 

 

 

Всього Місцевого значення

1324,74

 

 

 

 

 

Всього: ПЗФ по ДП "Делятинський лісгосп"

1710,74

 

 

 

 

 

В т.ч. Ботанічна пам'ятка рироди

150,69

 

 

 

 

 

Парк памятка садово-паркового мистецтва

7,00

 

 

 

 

 

Заказники

771,80

 

 

 

 

 

Гідрологічні пам'ятки природи

0,04

 

 

 

 

 

Геологічні пам'ятки природи

1,50

 

 

 

 

 

Зоологічна пам'ятка природи

0,01

 

 

 

 

 

Заповідні урочища

777,30

 

 

 

 

 

Дендрологічні парки

2,40