Четвер, грудня 09, 2021

slide

Голова Держлісагентства Юрій Болоховець про укрупнення лісгоспів у рамках реформування галузі

16 Листопада 2021, 14:24
144
Юрій Блоховець

Юрій Болоховець окреслив головні питання про укрупнення лісгоспів у рамках реформування галузі

Про це йдеться на сайті Державного агенства лісових ресурсів України.

Держлісагенство виступає за недопущення приватизації у лісовому секторі

 Ініціювали внесення лісгоспів до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, згідно з урядовим законопроектом №4020 «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (додаток №5). Крім цього, Лісовий кодекс України у частині 2 статті 16 трактує, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України «Про концесію».

Головна мета реформи – це розвиток лісоресурсного потенціалу, підвищення екологічних стандартів та отримання економічної  вигоди у  вигляді сталого зростання

Очевидно, що сьогодні стан ведення лісового господарства потребує адаптації до сучасних запитів із боку суспільства.

Реформування передбачає оновлення нормативно-правової бази, збільшення фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, чіткого розподілу повноважень, формування фінансово стійких та конкурентоспроможних державних лісогосподарських підприємств. Крім того, ми активно працюємо над діджиталізацією галузі і переводимо послуги в онлайн.

Але найскладнішим питанням є оптимізація лісгоспів.

Читайте також: Школярі Любомльщини стали переможцями еколого-натуралістичного походу

Ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектар, недостатньо висока. Тому сьогодні здійснюється системна трансформація сфери лісогосподарювання для забезпечення нової якості ведення лісового господарства на всіх рівнях.

Укрупнення лісгоспів: наш офіс – це ліс, а не адмін будівлі

За яким принципом відбувається оптимізація лісгоспів?

Першочергове завдання лісівників – збереження існуючих і створення нових високопродуктивних насаджень.

Ключовими аспектами в об’єднанні лісгоспів були далеко не тільки економічні показники. При прийнятті рішення врахували більше десяти параметрів діяльності лісогосподарських підприємств, серед яких соціальні, адміністративні, виробничі, безпекові, рекреаційні, інвестиційні умови. Особливу увагу звертали на доцільність розташування адміністративно-управлінського корпусу майбутнього об’єднаного підприємства, зважаючи на: географічне розташування, економічну розвиненість  району, територіальне сполучення та інші фактори, зокрема можливості швидкого реагування на виникнення лісової пожежі.

 

Крім показників діяльності підприємств були враховані також потенційні загрози їхньої господарській діяльності в майбутньому, для прикладу зменшення розрахункової лісосіки за рахунок заповідання земель лісогосподарського призначення. З метою врахування особливостей та специфіки кожного регіону територіальні органи Держлісагентства опрацювали та надали можливі шляхи оптимізації діючих лісогосподарських підприємств для покращення у майбутньому організації й управління виробничо-господарською діяльністю та поліпшення фінансового стану підприємств.

Що стосується принципів об’єднання підприємств, то рішення приймалося індивідуально по кожному підприємству, враховуючи специфіку кожного регіону, на основі комплексу показників діяльності лісогосподарських підприємств.

Зазначимо, що в середньому адміністративні витрати на одну «контору» становлять близько 7 мільйонів  грн/рік. (127 підприємств, які будуть об’єднані*7 млн/рік = це додатково 890 мільйонів гривень на розвиток).

Читайте також: На Турійщині висадили 9,5 тисяч саджанців дуба

Спеціалісти і далі працюватимуть у галузі

Філософією Держлісагентства у процесі реформування є зміна акцентів із «фінансування контори» на «фінансування лісу», тобто створення точок зростання економічної активності на основі об’єднаних лісогосподарських підприємств, які стануть драйверами розвитку цих територій.

У процесі припинення діяльності знаходиться 127 державних лісогосподарських підприємств, з яких в процесі реорганізації буде звільнено близько 950 працівників і працівниць. Це лише 2% від загальної чисельності по галузі.

Зараз у лісовій галузі фактично працює понад 42 тисячі тисяч людей. При цьому є 3235 вакансій!

Деякі професії банально втратили свою актуальність через науково-технічний прогрес. Наприклад, виробничий процес, при якому на нижній склад доставляються деревні хлисти з подальшим розкряжуванням на сортименти бензопилами, є економічно недоцільним та операційно нелогічним. Лише за рахунок цих операцій по ДП «Дубровицький лісгосп» собівартість продукції можна зменшити на 10,2 мільйонів гривень.

Сучасний лісівник – людина з профільною освітою. Він працює в лісі, а не в конторі, немов у палаці. У руках лісівника – смартфон, у кожному лісництві є інтернет.

Податки залишаються громадам

Деякі територіальні громади висловлюють стурбованість із приводу можливої втрати податкових надходжень до місцевих бюджетів від державних лісогосподарських підприємств через їхню реорганізацію.

Запевнили, що податки залишаються громадам.

Місцеві податки та збори, які платять державні лісогосподарські підприємства, сьогодні та після реформування будуть сплачуватися до бюджетів тих самих громад, сільських та селищних рад, оскільки головні структурні підрозділи (лісництва) не ліквідуються та не об’єднуються.

Читайте також: Еко-Луцьк: мережа «Наш край» висадила 20 туй на площі Возз’єднання

Тобто рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та податок за лісові землі відповідно до чинного законодавства і далі буде перераховуватися до місцевого  бюджету за місцезнаходженням лісової ділянки.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), нарахований працівникам структурних підрозділів (лісництв, нижніх складів тощо), перераховуватиметься до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Підприємствами галузі за 10 місяців 2021 року сплачено 5,5 мільярда гривень, що на 2 мільярди гривень  більше аналогічного періоду.